В праці Г. Біддульфа шляхом порівняння розкриваються особливості чотирьох американських реставраціоналістських концепцій: Александра Кемпбелла (Церква Христа), Джозефа Сміта (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів), Еллен Уайт (Церква адвентистів сьомого дня) та діячів раннього п"ятидесятництва. Автор відрізняє реставраціонізм і реформаторство в християнстві.

Християнські корені Європи сягають свого правового і законного народження Церкви 313 року завдяки Міланського едикту, виданого з волі Констянтина Великого.

Автор досліджує епоху, яка тривала 740 років (313-1054), позначену справжньою війною, яку розв"язали монархи, і три головні Церкви, а саме Римська Церква у своїх власних інтересах, оскільки вона не виступала за якусь європейську династію: Константинопольський патріархат в ім"я візантійського імператора, а нареті німецько-каролінгська Церква, яка виступала за каролінгського чи оттонського імператора.

У монографії розглядаються архетипічні та сучасні концепти європейської Реформації та особливості її вияву в українському євангельському протестантизмі, істотний вплив на які справили запити та релігійні процеси в Україні.

Представлено нові образи євангельського протестантизму, постанню яких сприяли розгортання демократичних процесів та активна соціалізація євангельських церков в українському суспільстві. Значна увага приділена також можливим способам інкультурації ідей європейської Реформації українським євангельським протестантизмом як самобутнім національним духовним явищем, що відкрите в своїй динаміці як до міжкультурного, так і міжцерковного діалогу.

Запропоноване дослідження кандидата наук із соціальних комунікацій, викладача кафедри нових медій факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, релігійного журналіста Юліани Лавриш присвячене аналізу діалогу між Церквою та суспільством крізь призму дискурсу нових медій. Розглянуто ключові концепти і стратегії такого типу комунікації саме в мережі на основі теоретико-методологічного напрацювання теми з акцентом на теорію дискурсів та поняття діалогічного мовлення. Через те у монографії представлено практичне осмислення комунікаційного трикутника "Церква - нові медії - суспільство" глобально - на тлі викликів українського соціуму (через знакові події 2000-2015 років: Помаранчева революція, Євромайдан, російсько-українська війна), а також у локальному вимірі - через проблеми біоетики. У дослідженні виявлено перспективи комунікаційних стратегій між Церквою та суспільством в Інтернеті - на тлі соціальних мереж та блогосфери; запропоновано практичний журналістський доробок авторки у рубриці "Медіа і релігія" веб-ресурсу щоденної всеукраїнської газети "День".

Ця книга - дослідження впливу паламізму на духовно-культурне життя православних країн. Паламізм розглядається як метафізичне вчення про буття, Бога та людину, що дає можливість обґрунтування ісихазму як одного з методів святоотецької православної аскетики.

Автор за допомогою аналізу життя подвижників, пам"яток церковного мистецтва, письмових свідоцтв розкриває роль і значення паламізму в духовно-культурному відродженні православної екумени - країн, що традиційно входили у сферу релігійного і культурного впливу Візантійської імперії.

Проведене дослідження ісихазму і особи свт. Григорія Палами є особливо актуальним для сучасної філософської думки в наслідок глобальної антропологічної кризи - браку в сучасну епоху належної ясності у питанні про самовизначення людини, про сенс існування, унікальність особи та її призначення.

У посібнику висвітлено загальні поняття християнської теології, православної віри, християнської моралі, а також подано теологічні роздуми видатних постатей з історії Православ"я. Цей посібник може використовуватися не лише для доуніверситетської освіти, але також у викладанні курсів із православної теології у вищих навчальних закладах.

Посібник може стати важливим методичним орієнтиром для учнів шкіл і студентів вищих навчальних закладів та доповнити науковий світогляд незалежно від спеціальності, яку вони обрали. Тож він є вкрай корисним для викладачів, школярів старших класів і студентів, а також для всіх, хто цікавиться проблемами сучасної православної теології.

Предлагаемая вниманию читателей работа является несколько дополненным переводом докторской диссертации, защищенной автором в 2013 году на теологическом факультете Гейдельбергского университета (Германия). В ней автор системно рассматривает труды известного православного мыслителя митрополита Пергамского Иоанна (Зизиуласа).

Помимо систематического представления его взглядов, автор делает попытку поместить богословское наследие греческого иерарха в контекст развития православного богословия русской и греческой традиций.

Данная книга рассчитана на изучающих православное богословие, современные течения философии и смежные дисциплины, а также на всех, интересующихся современной православной богословской мыслью.

У пропонованій збірці статей на тему еклезіології Православної Церкви доктор богослов’я протоієрей Ярослав Буцьора відверто аналізує багато сучасних болючих питань еклезіології. Будучи членом богословської комісії "Faith and Order Committee" Канадської Ради Церков, він доклав чимало зусиль до випуску основних документів Канадської Ради Церков, де православний контекст має особливе значення. У 2011 році протоієрей Ярослав Буцьора став одним із учасників двостороннього діялогу Української Православної Церкви Канади та Сполучених Штатів Америки з Українською Католицькою Церквою Північної Америки. Як православний богослов і екуменіст, він зосереджує особливу увагу на систематичному православному богослов’ї в контексті сучасного життя Православної Церкви. Дослідження автора охоплюють такі теми: еклезіологія Православної Церкви, екуменічний рух серед християнських церков, питання теодицеї, сакраментологія, етичні проблеми сучасної медицини. Його дослідження також стосуються таких викликів сучасности як тероризм, проблеми екології, депресія.

У щоденному житті о. Ярослав є священиком Української Православної Катедри св. Володимира в Торонто. Доктор Ярослав Буцьора є викладачем православного богослов’я богословського факультету Вінніпезького Університету, а також викладачем Келегії св. Андрея у Вінніпезі.